Гадюча цибулька, або Мускарі вірменська (Muscari armeniacum)
— та сама маленька рослинка, яку часто називають «виноградним гіацинтом» за характерні щільні суцвіття, схожі на маленькі грона винограду. На невисоких квітконосах формуються щільні кисті яскраво-синіх квіток із білою облямівкою в нижній частині. Під час цвітіння рослина утворює компактні яскраві плями, які особливо добре виглядають, коли мускарі висаджені групою.
 
 
Цвіте навесні, зазвичай у квітні–травні, та досягає близько 15–20 см заввишки. Добре росте на сонці й у легкій півтіні, віддаючи перевагу пухкому, родючому та добре дренованому ґрунту. Після посадки цибулини можуть залишатися на одному місці кілька років і поступово утворювати щільні куртини. Застою води рослина не любить.
 
У ландшафті мускарі особливо красиві у масових посадках — уздовж доріжок, у бордюрах, рокаріях, альпінаріях і на передньому плані міксбордерів. Його можна висаджувати під листопадними деревами та кущами, де навесні він створює яскраву синю пляму. Дуже гарно поєднується з білими й жовтими нарцисами, ранніми тюльпанами, сцилою та іншими весняними цибульковими.